Семенюк Михайло Володимирович народився 10 жовтня 1999 року в селі Кривче на Борщівщині.

Закінчивши Кривченську ЗОШ І-ІІІ ступенів, вступив до Борщівського агротехнічного коледжу, де здобув спеціальність «Механік».

Мішаня, як кликала його мама, був третьою дитиною в сім'ї, а оскільки батьки працювали, то він завжди залишався з бабусею, котра навчила його доброти, людяності, любити ближніх, бути дружнім. Саме ці якості і були притаманні Михайлові. Відповідальність, яку помітили ще зі школи, він проніс усе своє молоде, але таке коротке життя. А ще Міша був фізично здоровим, сильним юнаком, вів здоровий спосіб життя, любив людей, любив життя і люди любили його. 

Бабуся розповідає: «Я не знаю чи є людина, яка б не відозвалася з повагою про Мішу. Я завжди його виглядала зі школи, чекала з армії, а потім з війни… Він був моєю опорою, підтримкою і незамінним помічником. Люблю безмежно…». Передаючи бронежилет юному Герою, бабуся поклала в нього оберіг і окропила свяченою водою з надією на все добре.

Після закінчення коледжу вступає на військову службу у Яворівський військовий полігон Сухопутних Військ України. На службі дуже добре себе зарекомендував і вирішив підписати контракт, щоб і наділі розвивати себе у військовій сфері.

Коли почалась повномасштабна війна Михайло продовжує свою військову діяльність, ставши до лав Збройних Сил України. За час служби йому доводилось боронити декілька напрямків – Запорізький та Херсонський. Саме на останньому 15 жовтня він отримав смертельне поранення.

Побратими про нього казали: «Він ніколи нас не кидав, ми завжди довіряли його інтуїції та вірили, що його слова можуть вберегти нас від біди». А ще побратими відмітили його завжди охайний зовнішній вигляд, навіть в польових умовах. Пройшов бойову практику механіка, добре водив автомобіль.

Оскільки був вправним оператором розвідувального БПЛА, має на своєму рахунку знищені танки, чим дуже пишався.

14 жовтня Михайло нагороджений Відзнакою командувача об’єднаних сил «Козацький Хрест» ІІІ ступеня, з чим його всі вітають, радіють односельчани, рідні, близькі, друзі та побратими, але ніхто не очікує, що радість триватиме так недовго, бо вже 15 жовтня ми втратили свого Героя. Вийшовши на позиції Михайло відстежив своїм дроном місцезнаходження ворога, але їх вже чекали… Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Тифонівка.

Вічна слава Герою України Михайлу Семенюку!