Про героя

   Олексенко Олег Олександрович. Воїн світла, воїн добра, герой України. Став зіркою в небі. Янголом охоронцем. 

Почав боротьбу Олег Олексенко у 2013 році. Був учасником майдану Незалежності, який переріс у Революцію гідності. Разом з мільйонами українців, патріотів, які бажали країні кращого майбутнього, ніж стагнація під п'ятою Росії, брав участь у протестах, був учасником знаменитого бульдозернго штурму на Банковій.   

     Повернувшись з євромайдану, у 2014 році, коли Росія розпочала неоголошену війну проти України, добровільно взяв до рук зброю і пішов в АТО. Тоді армія України тільки почала відроджуватись з попелу. Бився наш Олег за звільнення Донбасу від російських гібридних сил.   

           З 11 лютого 2015 року до 2021 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Воював у різних гарячих точках: Широкіне, Маріуполь, Волноваха, Дебальцеве, Марянка, Курахове. 

           Коли почалася повномасштабна війна з росією, служив під Чорнобилем. Пізніше воював під Херсоном. Там отримав поранення, після якого лікувався в госпіталі в Броварах.  

         Старшина 3-ї гірсько-штурмової роти військової частини а-3029 Олег Олексенко, незважаючи на важкі поранення,  не міг залишити своїх побратимів. Повернувся.   

           Так любити свою країну можуть тільки великі українці. Саме таким був наш герой Олег Олексенко. 

           Народився наш герой 24 жовтня 1982 року в м. Горішні Плавні Полтавської обл. Там закінчив школу. З 2002 по 2004 роки служив у ЗСУ. 

           Після звільнився зі служби вступив в Кременчуцький університет. Пізніше закінчив школу міліції і працював в органах до 2011 року. У 2012 році переїхав жити на батьківщину мами Ольги  у с. Цигани. 

          Олег не планував вмирати, а мріяти, жити щасливе і довге життя, виховувати сина Максима, піклуватися про батьків. 

10 довгих років присвятив Олег служінню Україні. Від Майдану до повномасштабної війни боронив рідну землю. Безстрашно і сміливо, самовіддано і жертовно. 

       28 листопада 2023 року війна забрала його життя. Загинув Олег Олексенко від тяжких травм унаслідок бойових дій. Залишив вічний сум і біль батькам, рідним, друзям. 

          Але герої не вмирають, а отримують вічне життя та славу. Його бойовий шлях залишиться прикладом для теперішніх і майбутніх поколінь українців.  

          Олег був вірними присязі, вірним народу та державі до останнього подиху. Нагороджений відзнакою "Батальйон Збруч", нагрудним знаком "Учасник АТО", медаллю "Захисник Вітчизни", пам'ятним нагрудним знаком "70 років Тернопільському військовому комісаріату", пам'ятним знаком сектор "С".  

           Ім’я Героя України Олега Олексенка, його подвиг та  гідність, незламність та патріотизм будуть назавжди вписані до історії нашої Перемоги. Його бойовий шлях, його мужність і відданість національним інтересам – це безцінний приклад для теперішніх і майбутніх поколінь українців. 

           Вічна слава і честь герою України Олегу Олексенку!