Дата та місце народження: 20 лютого 1972 року в місті Херсон
Дата та місце загибелі: 15 серпня 2023 року поблизу населеного пунту Діброва Сєверодонецького району Луганської області
Звання: молодший сержант
Посада: командир відділення
Підрозділ: РХБЗ
Обставини загибелі:
Міце поховання: місто Тернопіль
Про героя
Махаринець Євген Вікторович народився 20 лютого 1972 року в Херсоні.
У великій люблячий сім'ї. Це завжди був захисник людей, тварин, правди. Рівень енергетики та людяності ще в дитинстві допомогав йому підбирати та лікувати птахів, тварин, рослин, приймати пологи у своєї кішки та інше.
Дуже "незручний учень" в школі задавав вчителям багато питань. І один вислів Вчителя характеризує все його подальше життя: "Всі учні, як учні,а з цим треба Думати, що йому казати." Таку свою "незручність" він проніс через все життя. В дитинстві дуже багато читав! Цю любов до книжок перейняли і його діти!
Рок музикант, майстер по ремонту всього: від мікросхем до авто - це все теж Женя. У нього не було багато друзів, він був самодостатній, іноді дуууже самодостатній. На все у нього був свій єдиний вірний погляд. Він був початківцем всього революційного в нашій родині: вегансьтва, домашніх пологів, приватного садочка та школи для дітей, своєї землі та інше. Це все було на рівні першої його думки, підкидання зерняток в мою голову, які з часом у нас проростати в реальні дії. Час, коли ми купили 3.5 ГА землі та початок війни співпали. Це був 2014 р. Його не взяли на війну. Почав освоювати Нашу Землю. Але це були тяжкі випробування нашої сім'ї. Він був монах по своїй суті та поглядам. Йому тяжко було дивитися на "різнобарвність приколів" нашого суспільства. Я жартувала, що він помилився планетою.
24 лютого 2022 року я перша дізналася сумної звістки і повідомила Женю. Реакція була дуже цікава: "Ну слава Богу! Прорвало! Тепер буде все зрозуміліше та легше!" Але легше не стало... 1 беррезня 2022 року в Херсоні працюючи в ТРО, він чудом врятувався. Наступного дня, показуючи мені кулі, казав: "Це мій другий день народження."
8 квітня наша сім'я виїхала на Тернопільщину з під окупації. А 9 листопада 2022 р. Він пішов на захист Батьківщини. Долаючи всі перешкоди, він попав в РХБЗ, але насправді це - піхота. І це найскладне для його віку та стану здоров'я - Луганський напрямок.
14 серпня він йшов на передову. 15 серпня - я ловила дивний стан та оніміння лівої сторони тіла. В ніч з 15 на 16 його душа прийшла до мене у ві сні прощатися. 16 серпня - міськрада та військомат принесли сповіщення:" ...15 серпня 2023 року загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області.
З великою вдячністю та любов'ю за 30 років разом, за наших синів, мій Коханий, мій Вчитель, наш Герой України!!!
До зустрічі в інших вимірах, коли прийде і мій час!
Дружина Ольга